утверджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закріплювати — юю, юєш і закріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., закріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. закрі/плять; док., перех. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив язувати до чого небудь. || Вростаючи в ґрунт,… … Український тлумачний словник
конфірмація — ї, ж. 1) заст. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у деяких країнах. || Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою. 2) Право Папи Римського утверджувати єпископів. 3) У католицизмі – назва обряду миропомазання. 4) У… … Український тлумачний словник
самоутверджуватися — уюся, уєшся, недок., самоутве/рдитися, джуся, дишся, док. Утверджувати самого себе, свою особу, цінність, своє значення … Український тлумачний словник
установлювати — (встано/влювати), юю, юєш, установля/ти (встановля/ти), я/ю, я/єш, недок., установи/ти (встанови/ти), новлю/, но/виш; мн. устано/влять; док., перех. 1) Ставити, поміщати десь що небудь певним чином, підготовляючи до використання. || Споруджувати… … Український тлумачний словник
утверджування — я, с. Дія за знач. утверджувати і утверджуватися … Український тлумачний словник
утвердити — див. утверджувати … Український тлумачний словник
навгурувати — Навгурувати: насаджувати, утверджувати [45] … Толковый украинский словарь
зміцнювати — зміцнити 1) (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), укріплювати, укріпляти, укріпити, утверджувати, утвердити, посилювати, посилити, скріплювати, скріпляти, скріпити; закріплювати, закріпляти, закріпити (роблячи тривалим, постійно чинним);… … Словник синонімів української мови
установлювати — I = встановлювати, установити, встановити 1) (поміщати десь, підготовляючи до використання), припасовувати, припасувати, прилаштовувати, прилаштувати, ладнати, примощувати, примостити 2) (робити що н. законним), утверджувати, утвердити,… … Словник синонімів української мови